Бог над Богами / God over the Gods - Глава 20

С-к-р-і-і-і-і-і-п

Двері у кімнату, де знаходився Теодор, відчинилися.

Зайшла Арета

Вона дивилася на Теодора, який прямо зараз тримав свою праву руку і дивився на неї. Арета помітила, що один світловий камінь не горів, а його половинка лежала далеко на підлозі.

Арета підійшла ближче і помітила, що вся рука Теодора була червоною, в опіках.

Вона швидко взяла Теодора за руку, на якій були опіки і дивилась шокованим поглядом.

«Як це сталося? Тут немає нічого такого, що може зробити такі опіки, але як ти обпікся?»

Арета дивилася на Теодор, який у цей момент просто мовчав, він про щось думав.

У Арети не було опіків, хоча вона тримала набагато довше світловий камінь. Теодор миттєво зрозумів що сталося. Якщо світловий камінь їй не зашкодив, значить його радіації не вистачає, а отже, Арета набагато радіоактивніша, ніж світловий камінь!

Теодор миттєво забрав свою руку від її і відійшов на пару кроків назад. Але тут до нього дійшло, що напевне, тут все радіоактивне: ліжко, одежа, кімната, навіть звичайні камінці.

Якщо це так, значить він уже отримав просто величезну дозу радіації.

Теодор останнім часом відчував, що його самопочуття все погіршується і погіршується, але він гадав, що це через те, що він дуже мало їв. Але зараз він все зрозумів, все це було через радіацію, яка тут повсюди.

«Тео, що з тобою сталося? Як ти отримав ці опіки і чому себе так дивно поводиш?» — Арета не розуміла, що коїться з Теодором і чому він так себе поводить. Вона дуже сильно переживала за нього. А його опік її дуже сильно лякав і шокував. Як можна було отримати настільки тяжкий опік у місті, де немає вогню такої великої сили?

Теодор не міг багато розказати, але йому нічого не залишалося, як сказати правду, що сталося момент назад.

Дивлячись на Арету спокійним поглядом він сказав: «Я обпікся, доторкнувшись до світлового каменя»

«Тео, ти шуткуєш? Світловим каменем просто не можл…» — Арета не договорила, вона задумалась. Все ще думаючи, вона підійшла до Теодора.

«Покажи мені рівень своєї сили» — Арета запитала у Теодора, який подивився на неї здивованим поглядом, він не розумів, що таке рівень сили,тому спитав: «Що таке рівень сили?»

«Що? Як ти можеш не знати? Це вже дуже дивно. Тео, хто ти насправді і звідки прийшов?»

Арета і Теодор зустрілися поглядами. У неї в очах було здивування і недовіра, а в нього абсолютно спокійний погляд, настільки спокійний, що було аж страшно.

«Я дійсно не знаю що таке рівень сили, але я покищо не можу сказати звідки я прийшов, тому що ніхто, навіть ти не повіриш у таке». – Теодор говорив спокійно, але у Арети все ще були очі повні недовіри. Вона просто не розуміла його.

Але, заплющивши очі, Арета сказала: «Не хоч казати, не кажи. Я вчуся на лікаря, тому мені все одно, хто звідки прийшов, тому що я повинна помагати всім, хто це потребує. І зараз, той хто найбільше потребує моєї допомоги – це ти, Тео. Тому, просто довірся мені і я поможу всім, чим зможу». – В очах у Арети читалася рішучість, вона була готова допомагати Теодору.

Теодор все ще вагався. Він почав розуміти, що тут, де він зараз знаходиться, все наповнене радіацією і він просто не може від неї сховатися. Тому Теодор вирішив трішки покластися на Арету, але не повністю, адже він розумів, що радіація уже давно проникла у всі його органи, тому шанс, що він виживе вкрай малий.

«Як я уже сказав, я не знаю що таке рівень сили, тому покажи мені, що це таке». – Теодор дивився на Арету, яка підходила до нього.

Вона дістала просторову перлину і вийняла звідти бинт і почала обмотувати Теодорові руку, але Теодор зупинив її.

«Цей бинт мені лише зашкодить, краще хай буде відкрита рана». – Теодор не хотів пояснювати, чому він так думав і Арета не стала його розпитувати, а почала пояснювати, що таке рівень сили.

«Рівень сили – це кількість енергії, яку ти можеш ввібрати у своє тіло для використання, ось дивись». – Арета простягнула руку і на тильній стороні долоні з’явилося число «256».

«Це число показує мій рівень сили і те наскільки багато я можу поглинути енергії, яка знаходиться у просторі, або ж у різних джерелах енергії. У тебе також повинно бути таке число, інакше ти не дожив би до сьогоднішнього дня. Адже ця енергія дуже агресивна і якщо не бути пристосованим до неї, то вона тебе просто знищить».

Теодор почав розуміти, що енергія, про яку говорить  Арета, це радіація. Але він не розумів, як це бути пристосованим до неї, тому він запитав у Арета, ігноруючи її питання.

«Пристосованим до енергії? Тобто ти раніше не була пристосована до неї? Я щось не розумію».

Арета також не розуміла Теодора. Вона гадала, що якщо він зміг дожити до шістнадцяти років, то він повинен знати хоча б елементарне, але він навіть такого не знав, або ж він їй просто брехав.

Арета була терплячою, тому із спокійним тоном вона почала пояснювати так, як це їй пояснювали у школі.

«Дуже давно, близько двадцяти тисяч років назад, наші предки народжувалися і уже були сумісні, тобто пристосовані до цієї енергії, але через деякий час, почали народжуватися діти, які не мили сумісності із цією енергію, через що помирали. Тому предки створили масив, який міг наділити новонароджених, сумісністю із цією енергію. Пройшло дуже багато років і такі масиви, ще досі існують для того, щоб надати сумісність із цією енергію таким як ми». – Теодор слухав і все розумів і він також зрозумів, що у нього є шанс врятуватися. Якщо він стане сумісним і пристосується до радіації, хіба він не стане людиною, яка перестане боятися радіації, а навпаки, почне використовувати її у власних цілях. Теодор так і продовжував слухати Арету, але він уже мав маленьку надію на порятунок, тому був більш оптимістичним.

«Я не знаю звідки ти прийшов, але ця енергія повсюди і ти просто не міг прожити, якби не ввійшов у той масив. Так що, перестань мене обманювати і покажи уже свій рівень сили».

Арета уже не могла втриматися, вона хотіла швидше дізнатися, який у нього рівень сили і назначити відповідне лікування.

Теодор мовчав, він не знав, як це правильно пояснити. Його дуже хвилювала думка, що йому ніхто не повірить, тому трохи подумавши, він зібрався із силами і сказав: «Ти сказала, що поможеш мені, незважаючи на те, звідки я прийшов. Тому, навіть якщо ти мені не повіриш, я все одно хочу, щоб ти мені допомогла».

Арета дивилася на Теодора із поглядом повного очікування, адже їй дійсно стало цікаво, звідки прийшов Теодор.

«Я народився у місці, де у просторі цієї енергії наскільки мало, що вона просто не може завдавати шкоди людям. Тому й не має потреби у цьому масиві і через це у мене немає рівня сили». – Теодор не розказав всієї правди, адже йому тоді точно не повірять.