Бог над Богами / God over the Gods - Глава 1
2088 рік. Школа для розумово обдарованих дітей.
В цій школі навчаються діти, які показали дуже високі результати на тестах, або ж у спорті, коли їм було 8 років. По всьому світі таких шкіл 12. В кожній з цих шкіл навчається по 500 учнів.
Для цих молодих людей в майбутньому відкриються такі великі ворота науки, яких ще світ не бачив.
В одній із таких шкіл навчається, на перший погляд, нічим не примітний хлопчина, якого звати Теодор.
————
7:00
«Теодоре, вставай, сніданок готовий!» — Кричала до Теодора мати з першого поверху. Вона була жінкою середнього віку, а звали її Лесею.
Теодор уже давно встав і зачувши мамин голос, спустився до неї.
«Доброго ранку». — Промовив Теодор до матері і батька, дивлячись на їжу, її було дуже багато, він обережно подивився на матір, яка досі готувала їжу.
Леся це помітила і із спокійним виразом на обличчі сказала: «До літніх канікул залишилось менше двох тижнів, а в останні дні у вас проведуть тестування. Тобі потрібно багато їсти, щоб набиратися сил і написати тести на високий бал.»
Леся – спеціаліст в галузі медицини, вона, мабуть, входить в десятку кращих докторів всієї планети. Теодор це знав і тому не сперечався.
Батька Теодора звали Ароном. Він був дуже знаменитим програмістом. Завдяки йому, було розроблено гру з повним зануренням у віртуальну реальність.
Коротко кажучи, батьки Теодора були дуже значними персонами в суспільстві. Така ж сім’я була в кожного із обдарованих дітей, вона складалася із геніїв суспільства. Сім’я Теодора знаходилася трохи вище середнього рівня значимості.
Повне ім’я Теодора – Еол Теодор.
————
Після сніданку Теодор вирушив до «Школи для обдарованих» — так вона називалась. Так як Теодор був генієм йому все дуже просто давалося, тому він займався всім підряд, від медицини до програмування.
В школі було всього чотири уроки, тому учні швидко поверталися до дому. Але домашньої роботи було дуже багато.
В школі Теодор друзів не мав, але за ним завжди ходила одна дівчина, вони були друзями дитинства. Цю дівчину звали Елегантна Роза, вона була дуже красивою і на неї заглядалися хлопці.
Роза дивилася на Теодора особливим поглядом. Це не залишалось непоміченим їхніми однокласниками. Через особливі Розині погляди вони і не любили Теодора.
———-
Час летів і до початку літніх канікул залишався один день.
———-
Скрррі-і-і-ппп-п
Двері в клас відчинилися і в клас зайшов учитель. Провівши останній урок, він почав розказувати учням новину: «Через тиждень відбудеться поїздка на острів, який відкрили 3 роки назад. Я гадаю всім про нього відомо. Цей острів ховає в собі дуже багато секретів і вам надають можливість самим поїхати і дослідити його, або ж зайнятися відпочинком, адже цей острів людство взагалі не забруднювало своїми технологіями, якщо ми врахуємо, що його недавно відкрили, то це місце ідеально підходить для відпочинку. На острові ми будемо залишатися впродовж трьох тижнів. Хто бажає поїхати, підійдіть до мене завтра і я вас запишу в свою групу».
ШУМ ГАМ ШУМ ГАМ
«Невже це той самий острів? Я чув що це найзагадковіше місце на Землі».
«Кажуть, що його не могли виявити супутники, а кораблі і літаки які були поряд з ним нічого не бачили, крім океану».
«Я чув, що острів оточений магнітними полями і через це ми не могли його виявити!»
Всі учні дуже інтенсивно обговорювали почуту новину. Майже у всіх виникло бажання поїхати на острів.
«О і ще дещо,» раптово почувся голос вчителя і всі замовкли, слухаючи, що він скаже. «Учням, яким менше 16 років не можуть поїхати в подорож. Це все!»
Після цих слів в багатьох учнів було таке відчуття, ніби їм на голову вилили відро крижаної води. Адже в класі були учні різних років. Це пов’язано з тим, що в «Школі для обдарованих» неважливо якого ти віку, важливо лише те на скільки ти розумний. У «Школі для обдарованих» існує рейтинг геніїв, в якому всі 6000 учнів займають якісь позиції. По цих позиціях учнів переводять у різні класи. Ось чому в одному класі можуть бути учні в яких різниця в роках буде становити рік, два, а то й три роки.
Теодора ця новина анітрохи не збентежила, тому що йому було 16 років. Йому взагалі було все одно чи він поїде, чи ні.
——-
В дома за вечерею.
«Мені повідомили що відбудеться поїздка, Теодоре, ти хочеш поїхати?» — Питала Леся в Теодора.
«Чесно кажучи, мені все одно». — Теодорові справді було не цікаво. Він гадав, що якщо острів вже як три роки відкрили, то його обстежили уздовж і в поперек, і там він нічого цікавого не знайде.
«Не будь таким байдужим. Ти отримав цю можливість не для того, щоб від неї відмовитися, а для того, щоб ти зміг розширити свій кругозір. До того ж всього тобі 16 років, можна сказати тобі пощастило, адже я чула, що хотіли зробити так, що кому менше 18 років, той не зможе поїхати».
Леся дуже хотіла, щоб Теодор поїхав і через це вона почала його вмовляти.
Арон сидів в сусідній кімнаті, зайнявшись своєю роботою, він слухав розмову Теодора і Лесі. Через деякий час він встав і пішов до них.
«Теодор, мати має рацію, ти повинен поїхати і це не прохання, а наказ!» — Батько Теодора був дуже строгий і через це Теодор не любив розмовляти з Ароном.
Після почутих слів, Теодорові нічого не залишалося і він погодився з батьками на подорож.
Тиждень пролетів дуже швидко. Вчитель сказав дітям зібратись біля школи на вісім годин ранку. Теодор прийшов рівно в вісім. Коли він прийшов, коло школи уже стояло чи мало дітей. Серед них Теодор помітив знайому фігуру, яка до нього наближалася.
Це була Роза.
«Доброго ранку, Тео». — Теодора майже всі називали «Тео», крім його батьків, тому що ім’я «Теодор» трохи важкувато вимовляти.
«Привіт», — відповів Теодор
«Ну що, ти готовий до поїздки?» — Цікавилася Роза.
«Хмм, я то готовий, а от ти вся тремтиш. З тобою все гаразд, тобі холодно?»
«Ну знаєш зранку завжди холодно і я не можу дочекатися нашої подорожі»,- тремтячи сказала Роза.
«Якщо все гаразд, то я радий».
Поки всі розмовляли, почувся голос учителя і всі кинули на нього свої погляди.
«Всім привіт. Я бачу всі в зборі. Ну що ж, гадаю всі ознайомилися з правилами нашої подорожі і не будуть їх порушувати. Якщо це так, то вирушаємо негайно!» В цей момент біля школи зупинився автобус. Автобус був здоровенний, так як в цю подорож вирушило 127 учнів. Він був двох поверховим, а його довжина зіставляла 50м; ширина – 10м. Це був автобус найкращий з усіх автобусів, тому що у ньому було все, що тільки побажаєш: ліжко, напої, телевізор, їжа, туалет і багато іншого.
Після того як всі зайняли свої місця в автобусі, вони вирушили в подорож.
Comments for chapter "Глава 1"
Обсуждение
Добавить комментарий
ВАМ МОЖЕТ ТАКЖЕ ПОНРАВИТЬСЯ
Ярослав Олександрович
Історія цікава та різноманітна дії персонажів описані дуже круто, та детально також є якась різнобарвна зміна подій і це робить прочитання ще цікавішим . Бажаю також авторові дописання цеї цікавої історі і подальшого розвитку в цему напрямку