Бог над Богами / God over the Gods - Глава 10

Вчитель уважно слухав Розу, яка дуже ясно і чітко розповідала йому про Енея і його банду, як вони тікали від них і що вони наткнулися на печеру, яка насправді була проходом в лабіринт. Роза розказувала про лабіринт і його особливості, а також, що там досі знаходяться Теодор і Еней з бандою. Вона наголосили вчителеві, що після їхнього порятунку, потрібно покарати Енея із його бандою, а ще краще, вигнати зі школи.

Слухаючи розповідь Рози, міміка на обличчі вчителя дуже часто змінювалася і йому не вірилося у те, що говорить його учениця, тому він перепитав: «Печера? Лабіринт? Але на Оазисі немає ніяких печер, інакше нам би повідомили».

«Це механічний лабіринт, скоріш всього він відкривається лише в певні дні». Роза намагалася пояснити вчителю і через деякий час роздумів, він підвівся.

«Кажеш Еней хоче нашкодити Теодору? Так, він буде дуже суворо покараний! Зараз ми підемо до того лабіринту, але спершу потрібно повідомити це в обсерваторію, щоб сюди направили рятувальну групу».

Вчитель притулив палець до вуха і через пару секунд він уже із кимось розмовляв, а Роза тим часом старалася розбудити інших вчителів, але цього разу вона уже не застосовувала ніж.

Після того, як вчитель договорив, він подивився на Розу, яка досі не могла розбудити вчителів. Через деякий час він подивився на свою руку, на якій був неглибокий поріз. Вчитель не розумів чому, але зараз він дуже хотів спати, але трошки подумавши і подивившись ще раз на Розу, яка будила вчителів і на свою порізану руку, він почав дещо розуміти, а через мить він остаточно все зрозумів, але прямо зараз у нього не було доказів. Тому він швидко заглянув в аптечку і після чого взяв у себе кров у тоненьку мензурку, над якою пізніше проведуть аналіз на наявність інших речовин.

Вчитель підійшов до Рози і сказав: «Пішли, це марна трата часу їх будити, краще поспішимо, до гори».

Роза кивнула головою і вона повела вчителя прямо до гори, що ховає в собі ще немало таємниць.

———

Еней так і ходив зі своєю бандою по лабіринті, але ні виходу, ні Рози, ні Теодора, вони так і не знайшли. Вони час від часу виключали ліхтарики і сідали відпочивати, після чого продовжували іти. Але всі ліхтарики, які у них були, так само як і у Теодора, розрядилися і вони були змушені іти наосліп, пробираючись на цей раз, тільки до виходу і не думаючи уже про Теодора і Розу.

———

Саме в цей час, Теодор сидів із шокованим виразом на обличчі, він був у пастці. Ніякі проходи більше не відкривалися, а обшукавши весь периметр, він так нічого і не знайшов. Теодор не знав, що робити, він просто чекав… Чекав, що цей лабіринт в кінці кінців відкриє йому хоча б один прохід.

В обсерваторії.

Всі вчені, почувши цю новину, були дуже шоковані, адже це нове відкриття, яке потрібно дослідити і зрозуміти, що воно таке. Вони роздумували на рахунок лабіринту, давали перші гіпотези, які лише приходили в голову. Кожен із цих всіх науковців хотів поїхати на острів, але було обмеження. На острові може знаходитися максимум двісті осіб. Так як на Оазисі уже були учні і вчителі, що в сумі складали 133 особи, то на острів можуть відправитися лише 67 науковців, але хоча б десять із них повинні бути рятувальниками.

Отже, швидко зібравши команду, вони вирушили на острів.

———-

Роза із вчителем уже були у підніжжя гори, але того тунелю, через який вийшла роза, не було. Тому вони почали обходити гору, шукаючи, хоча б якийсь прохід у цей лабіринт.

Тим часом Еней із бандою так і ішли, на бачачи, куди іти. Вони трималися об край стіни, щоб не впасти. Еней час від часу питав чи всі на місці. Ось так вони помаленьку ішли на вихід.

Роза так і ходила із вчителем, поки не прийшла рятувальна група із науковцями. Вчитель посвятив їх у кращі подробиці, після чого вони почали разом шукати прохід, але цього разу розділившись на певні групи.

Пройшло пів години і лабіринт уже в який раз мінявся.

І ось він знову змінюється і нарешті відкрився ще один прохід у печеру, у лабіринт.

Цей тунель зразу помітили і зв’язавшись з іншими, зібрали всіх коло нього. Вони не наважувалися туди заходити, а просто світили сильним ліхтариком, вивчаючи лабіринт візуально. Всі вчені були шоковані від побаченого. Вони Оазис вивчали уже більше трьох років, але таке бачать в перше.

Роза не втрималась і підійшовши ближче, крикнула в печеру: «Теееоооо!! Ми туут!! Теооо!!»

Рятувальник підійшов, щоб забрати її звідси, пояснюючи по дорозі, що таке місце не для дітей, але Роза впиралась і сказала: «Це я відкрила цей лабіринт, а отже я маю повне право знати про нього все!» Роза, можна сказати збрехала, але вона це зробила через те, що дуже сильно переживала за Теодора і хотіла помогти йому всім чим могла.

Рятувальнику, нічого не залишалося, як покинути спроби забрати її звідси, адже пару вчених стали на її бік і вчитель також.

———

Еней так і бродив із бандою по цьому лабіринті і ось він змінився, а через деякий час Еней почув голос, який  дуже нагадував голос Рози, але він не міг розібрати і одного слова. Це всі почули і всі зрозуміли, що вони знаходяться дуже близько від неї. Всі ясно чули звідки линув голос, у наслідок чого поспішили до його  джерела. Через деякий час їхнє око уловило світло і вони прискорилися.

Роза стояла і дивилася у глибину проходу і тут вона почула швидкі кроки, ні це був біг, сюди хтось біг. Роза обрадувалася, думаючи що це Теодор, але потім почали вимальовуватися силуети… Це був Еней. Побачивши Енея, який вибігає із проходу, вона так розізлилася, що була готова розірвати його на куски.

Еней  із бандою вибігли із тунеля і зразу ж повставали, як вкопані, дивлячись на місяць і відчуваючи свіже повітря. До них зразу ж підбігли рятувальники,які почали їх оглядати.

Роза дивилася на Енея короткий час, після чого із голосом у якому явно читалася злість, запитала: «Де Тео?»

Еней подивився на Розу, у нього досі поболювало місце, куди прийшовся удар, тому він на цей раз тримав дистанцію. «Звідки мені знати де цей недоумок? Я йому що, мама, чи що?»

Роза зжала кулаки сильніше, вона не може тут робите все що захоче перед цими всіма людьми, але вона хотіла, щоб Еней страждав.

Тому вона подивилася на вчителя благаючим поглядом, щоб той хоч якось їй поміг. Але вчитель не потребував цього погляду, адже він уже все вирішив. «Еней і інші, прямо зараз вас доставлять у обсерваторії, після чого у нас буде дуже довга розмова і краще вам не брехати».

Еней подивився на Розу і подумав «Значить це твоїх рук діло?». Але Еней нічого не сказавши повів свою банду до палаток, що зібратися і після чого вирушити до обсерваторії. Йому вже надоїв цей острів із цим жахливим лабіринтом.

Роза так і стояла дивлячись як ідуть звідси Еней з бандою, після чого вона подивилася на вчителя і легенько кивнула головою.

«Отже, в середині є ще один хлопчина? Група рятувальників, заходимо в лабіринт!» Головний із рятувальників роздав накази і після чого вони всі разом ввійшли в лабіринт. Десять рятувальників із спеціальним обладнанням і п’ятеро науковців, ввійшли. Після чого лабіринт знову почав змінюватися і прохід закрився.

Роза так і стояла, дивлячись на прохід, що закривався і тихенько сказала: «Тео, ти повинен повернутися живим і неушкодженим».