Бог над Богами / God over the Gods - Глава 15

Теодор оглянувся, але нікого не було. Не втримавшись, він спитав: «Ти хто? І звідки знаєш моє ім’я?»

У відповідь йому пролунала дзвінка тиша, але через деякий час знову почувся голос старого чоловіка.

«Хмм… Я вже й сам не пам’ятаю хто я. На рахунок твого імені, хах все дуже просто, я продивився твої спогади от і все».

«Продивився мої спогади?» — Теодор не розумів, як він міг дивитися у його спогади.

«Так. Знаєш, цілком цікаво, як зміг такий як ти зрозуміти Боже Слово? Ти настільки слабкий, що й до ста років не доживеш, але якимось чином все-таки зрозумів». – У старого чоловіка голос здавався трохи здивованим.

«Боже Слово? Зрозумів? Я щось нічого не розумію». – Теодор уже нічого не розумів, про що говорив старий чоловік.

«Хмм… Дуже дивно. Ну що ж, раз ти перший за мільйони років, хто зрозумів Боже Слово, то я тобі розкажу, що це таке».

В одну мить Теодорові здалося, що час спинився. Перед ним нізвідки з’явився старий чоловік, настільки старий, що здавалося ніби він тільки із кісток і шкіри.

Коли Теодор подивився йому у очі, то він побачив у них бездонну прірву. Вони були настільки глибокі, наче не людські. Йому здавалося, що всіх океанів світу не вистачить, щоб хоч трішки заповнити ту безодню.

Теодор мовчав, ні він просто не міг говорити, коли дивився на ті очі.

Старий чоловік подивився на нього і вони зустрілися поглядами.

У Теодора було відчуття, ніби він падає у глибоку прірву, навіть глибшу, ніж ту у яку він падав раніше. Він швидко відвернувся і більше не смів дивитися йому у очі.

Старий чоловік кліпнув очима і його очі в одну мить стали абсолютно звичайними, після чого він сказав: «Хех, значить незламний дух, зрозуміло». – Його голос віддавався у кожному куточку простору і у кожному куточку душі і серці Теодора.

«Хто ж ти такий? І взагалі де я знаходжуся?»  — Теодор уже зовсім заплутався.

«Ти у своїй свідомості». – Відповів старий чоловік.

«Ну що ж, повернемося до Божого Слова. Прямо зараз я тобі все поясню, а ти слухай уважно, другий раз повторяти не буду».

Теодор розвернувся і помітив, що зараз у старого чоловіка були звичайні очі, через що він розслабився і легенько кивнувши, почав слухати.

«Боже Слово – це мистецтво богів, яке вивчалося ними із самого дитинства. Це основа основ, якою повинен був володіти Бог. Завдяки Божому Слові можна було одним словом розрізати моря і перевертати гори. У слові ховається дуже велика сила. Завдяки їй можна дуже просто керувати людьми. Боги, які досягли найвищого розуміння Божого Слова, могли одним словом воскресити мертвого, або ж убити мільйони. Коротко кажучи – це сила істинних Богів».

Теодор слухав кожне слово, але йому не вірилося в те що розказує старий чоловік, через це він спитав: «Хіба може щось таке існувати? Мені не віриться, а отже докажи».

Старий чоловік подивився на Теодора із незрозумілим поглядом, але врешті решт сказав: «Ти зараз чуєш мій голос? Я ще не вкладав у нього і краплі сили, а у тебе вже мурашки по тілі і душа ходуном ходить. Але раз ти так хоч, то слухай».

Старий чоловік заплющив очі. Він був одягнений у чисто білу одежу, яка з боку нагадувала лахміття. Також у нього були брови, чисто білі, настільки довгі, що ледь не доторкалися до його пальців на ногах. Борода бровам не уступала і була з ними на одному рівні, хоча й була біліша.

Старий чоловік повільно відкрив очі і вся одежа почала колихатися, ніби на неї дув вітер. Коли Теодор побачив, як той відкриває очі, то він був шокований, адже із його очей виходили промені чисто білого світла, що робило його похожого на святих.

У цю мить у старого чоловіка, який зараз взагалі не був схожий на звичайного старого чоловіка, почали ворушитися губи.

«Підійди до мене». – Коли ці слова злетіли з губ старого чоловіка, Теодор відчув важкий удар по голові і по всім його органам, а також… Душі?

Він не розумів, що з ним коїться. Спершу йому ці слова здалися дуже ніжними, але пізніше вони походили на удари велетенського дзвона, який досі дзвенить у вухах.

Теодор відчув, як його нога сама по собі почала рухатися і він зробив крок вперед. Після чого друга нога повела себе таким же чином.

Через пару подихів, він уже стояв біля старого чоловіка. Теодор був шокований, тіло його не слухалося!

«Успокой свій розум». – Старий чоловік так само говорив тим дивним голосом.

Теодор почув ті слова і вмить заспокоївся, сам того не чикаючи. Він був настільки спокійним, що було аж страшно.

Старий чоловік закрив очі, після чого вся його одежа перестала рухатися і атмосфера у цьому просторі стала дуже спокійною.

Він відкрив очі і сказав: «Тепер ти віриш?»

Теодор подивився на старого чоловіка, він досі був до страшного спокійний, після чого сказав: «Розкажи мені про неї все, а також, якщо ти можеш її використовувати, то це хіба не значить, що ти Бог?»

Старий чоловік довго мовчав, після чого приклав палець до лоба Теодора і сказав наступні слова: «Твої розумові сили майже вичерпалися, ти скоро відправишся в сон. Коли ти проснешся, то почуєш мій голос, моє повідомлення, яке я лишаю у тебе в голові. Там все детально буде розказано про Мистецтво Божого Слова». – Старий чоловік забрав палець від лоба Теодора і безслідно зник, а Теодор тим часом відчув, як його голова пішла кругом і він, закривши очі, провалився у довгий сон.